Люди знищують ліс, а вода - людей
Тема повені в західних областях України досі залишається в полі зору. Не зважаючи на її актуальність, обговорення відбувається лише щодо наслідків стихії, про причину говорять неохоче або вкрай обережно. Вину за руйнування цілком перекладено на природу, про людський фактор йдеться лише в загальному контексті. Для прикладу, після повені на Закарпатті 2000-2001 рр. на всіх рівнях мова йшла про контроль над вирубками лісових площ, то сьогодні є такі, що заперечують зв’язок між вирубками та стихією.

Заперечує цей зв’язок у інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня» і Василь Парпан, професор, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва (Івано-Франківськ). За його словами теперішня технологія вирубування у Карпатах, найменше впливає на довкілля і у всьому винна надмірна кількість опадів. Доволі переконливо сказано і можна було б повірити, якщо закрити очі на стан карпатських лісів. Лисі гірські пагорби не здатні утримати воду і це факт.

У серпні 2002 року сильні дощі тривали майже місяць, але з гір ріками вода не йшла, бо кількість вирубаних лісових площ була значно меншою. Тому вкрай не серйозно для науковця такого рівня, як Василь Парпан, робити висновки про відсутність шкоди навколишньому середовищу від господарювання державних лісових господарств, не бачачи способу і місць такого «господарювання». Наслідки роботи держлісгоспів в Косівському районі (Івано-Франківська обл.) - суцільні варварські вирубки, беззаперечно вплинули на масштаби стихійного лиха. Неспростовним науковцями та владою є той факт, що в Косівському районі станом на сьогодні лише 5,9% стиглого лісу, а для запобігання повеням необхідно 30%. Про це неодноразово попереджали працівники Національного природного парку «Гуцульщина».

Вирубки ні до чого, ми засаджуємо вирубані території

Таким чином виправдовуються лісівники. Втім, одна стигла смерека за добу здатна абсорбувати 2000 літрів води, а молоде деревце має значно менші потужності. Також коренева система стиглого дерева краще утримує грунт і запобігає зсувам. Це чомусь лісівники замовчують і зрозуміло, що визнання цього факту автоматично робить органи влади винними у причинах стихійного лиха. Об’єми вирубок визначаються центральними керманичами, а на місцях лише виконується воля зверху, з метою наповнення бюджету. Втім, судячи із сум збитків завданих повінню, закрадаються сумніви щодо ефективності наповнення скарбниці таким шляхом.


Ну нарешті

5 серпня прес-служба СП розповсюдила інформаційне повідомлення, в якому Президент наголосив на необхідності розробки ефективної системи лісозбереження й лісовідновлення. Але чи буде впроваджено в життя контр дії щодо усно виголошених проблем та завдань?

P.S. Берегоукріплення, мости, дороги, будинки відновлять, але до наступного року в Косівському районі Івано-Франківської області 5,9% стиглого не примножаться до безпечних 30%.


Іван Маруняк
Громадянська мережа ОПОРА
© sektor-3.org - Третій сектор - Громадський сектор