На головну

Навіщо Тимошенко оновлений Бюджет?

Як ви оцінюєте макропоказники змін до Бюджету, запропоновані урядом? Кому вигідне, кому невигідне прийняття змін до головного фінансового документа країни? Про це ми запитали політиків та експертів.

Сергій Гриневецький, народний депутат (Блок Литвина):

ЗНОВУ ПРОПОНУЄТЬСЯ БЮДЖЕТ ПРОЇДАННЯ, А НЕ РОЗВИТКУ


Гриневецький Зміни до Бюджету, запропоновані урядом, підсилюють популістську демагогію. У цій ситуації незрозуміло, для чого продовжувати формувати Бюджет проїдання, а не розвитку.

Водночас виникає низка запитань щодо видатків державного Бюджету. Ліквідовано видатки на субвенції для будівництва житла працівникам бюджетної сфери, які укладали контракт на двадцять років, – це 690 мільйонів, ліквідовано видатки на забезпечення житлом бюджетників, що працюють на селі, – це один мільярд гривень. Це все вказує на те, що за півроку з відповідних статей жодних видатків здійснено не було.

З прийняттям Бюджету є цілий комплекс питань. Чи є зацікавлені в прийнятті Бюджету? Президент каже, що не все враховано з того, про що домовлялося з урядом. Про що домовлялося, не знаю. Але Бюджет не дає відповідей на запитання щодо власності й землі, не вирішує питання боротьби з корупцією. Головна проблема корупції: неефективне використання та розкрадання бюджетних коштів.

Які загрози несе неприйняття Бюджету? У конкретному випадку – жодних. Подивимося більше, ми вносимо зміни до Бюджету, які Конституційний суд взагалі визнав незаконним. Ми в неконституційний Бюджет вносимо неконституційні зміни. Мені здається, що в такій ситуації Юлії Володимирівна вигідно не приймати цей Бюджет. Ну, працює і працює собі.

Такі тенденції призводять до руйнації держави. Більш як півроку минуло, а ми урочисто зміни до бюджету вносимо... До вересня слід подати бюджетну резолюцію на наступний рік.

Не знаю, кому це потрібно. Як на мене, краще б узяли та й внесли закони щодо проведення Євро, і на базі тих законів вийшли на опрацьований Бюджет. Мені відверто шкода місцеві адміністрації, бо минуло півроку, а грошей для запланованих програм нема. І як вони виконуватимуть програми, які вони затвердили на місцевому рівні?

Сергій Терьохін, народний депутат (БЮТ):

ІМОВІРНІСТЬ УХВАЛЕННЯ ЗМІН ДО КАНІКУЛ ДОВОЛІ МІЗЕРНА


ТерьохінДві третини від збільшення державних асигнувань підуть на так звані інфраструктурні програми. Це все, що пов’язано з капітальними операціями, будівництвом доріг, ремонтом шкіл, підготовкою до Євро-2012.

Такий спосіб витрачання додаткових надходжень зменшує ризики інфляційного характеру. Це капітальні витрати, вони розтягуються в часі й не роблять інфляційного навісу на внутрішній ринок. Одна третина – асигнування соціально-економічного характеру, уряд зобов’язаний був зробити індексацію соціальних виплат і заробітних плат бюджетників відповідно до закону – у зв’язку з перевищення запланованих на початок року темпів реальної інфляції. Тому третина піде на збільшення соціальних виплат, і це правильно, хоча, звичайно, несе деякі інфляційні ризики. Але тут уряд нічого не може вдіяти, це є вимоги закону про індексацію.

Стосовно дефіциту... Дефіцит уже скорочено. За планом фінансування дефіциту, залучатимуться зовнішні позики. І в такому разі через канал валютного ринку йтиме накопичення інфляційного ризику. НБУ, щоб тримати курс у коридорі, має викуповувати надлишкову пропозицію валюти, яка буде залучена для фінансування дефіциту, і тим самим або укріплювати далі гривню, або емітувати додаткові гроші. Зменшення дефіциту на 0,3% від плану – добрий крок, який погоджено з НБУ.

Я не бачу великих ризиків, пов’язаних з прийняттям доповнень до чинного закону про Бюджет. Навпаки, ми розв’язуємо уряду руки з фінансування великої кількості державних програм.

Щодо показника зростання індексу споживчих цін до 115,9%, – то він доволі напружений. Ми сподівалися, що темпи інфляції у червні будуть меншими, але традиційно в Україні є два дефляційні місяці – липень і серпень, із збільшенням темпів інфляції на осінь. Тому подивимося, як спрацює економіка в липні й серпні. Якщо ці місяці будуть дефляційними, тоді можна уявити, що в 15,9% уряд вкладеться. Але я аналізував динаміку циклічності інфляції за останні шість років і більш песимістично дивлюся на прогноз, думаю, це буде близько 19 відсотків.

Прийняти Бюджет вигідно уряду, у нього розв’язуються руки з інфраструктурних програм. З іншого боку, також невигідно уряду, бо індексація соціальних виплат вплине на збільшення темпів інфляції на осінь. Прийняття змін до Бюджету вигідне бюджетним реципієнтам. Бо при номінальному зростанні цін на продовольство, ми не повинні бавитися з людьми, продовольство займає понад 60% відсотків у прожитковому кошику, і ми мусимо індексувати. Я скептично ставлюся до перспектив прийняття Бюджету з політичних міркувань, негарну гру влаштували наші опоненти в парламенті. Спочатку слід приймати Бюджет, а потім займатися переслідуваннями уряду. Але вони на це не йдуть і вимагають, аби першим стояло питання відповідальності уряду. Але незрозуміло, за що відповідати, бо урядової програми не було прийнято. Ми в доволі патовій ситуації.

Є проблема з Бюджетом, з новою структурою прожиткового мінімуму (її треба міняти), з митними тарифами. Які теж очікують свого оновлення. Імовірність того, що Бюджет буде прийнятий до канікул, – доволі мізерна.

Ксенія Ляпіна, народний депутат (НУ–НС):

ЦЕ СЕРЕДНЕНЬКИЙ БЮДЖЕТ – НА ТРИ З ПЛЮСОМ, АБО ЧОТИРИ З МІНУСОМ


Ксенія ЛЯПІНА Уряд запропонував середній варіант макропоказників – і не фантастичний, і не зовсім реалістичний. Думаю, індекс зростання цін реально буде трошки вищий, інфляція більша.

Я б сказала, середненький Бюджет – на три з плюсом, або чотири з мінусом.

Перспективи ухвалення Бюджету чим далі, тим туманніші. Бо знову захлинув нас вир політичного протистояння. Воно беззмістовне, безвідповідальне.

Ми за професійний розгляд Бюджету. А до цього ми готові. У нас є пропозиції, як покращити Бюджет. Ми макропоказники, прогнозні показники не чіпали – це те, що формує уряд. А прогнози на сто відсотків не збуваються. Ми дещо запропонували з напрямків бюджетних видатків – галузевих, інфраструктурних.

Мені здається, прийняття Бюджету, з одного боку, невигідне “Регіонам”. Це потягне прийняття певних соціальних гарантій, відповідно, може збільшити довіру до уряду. Але з іншого боку, з березня “Регіони” самі вимагали прийняття Бюджету. Тому до них можна поставити запитання: ви вимагали Бюджету, вам запропоновано, чому ви не голосуєте?

Але ситуація подвійна і для уряду. З одного боку, вигідно, аби був ухвалений Бюджет. Бо видно, що уряд виконує зобов’язання, компенсує втрати від інфляції для незахищених верств населення водночас ми свідомі того, що додаткові гроші, навіть компенсаторного характеру, погіршать тенденції щодо інфляції.

Якщо політичні сили не дадуть ухвалити Бюджет, уряд матиме право сказати: нам не дали можливості прийняти Бюджета і здійснити виплати. Тому прийняття, як і неприйняття, Бюджету для всіх має подвійний ефект.

Ярослав Жаліло, Національний інститут стратегічних досліджень:

ЧИ СПРОМОЖЕТЬСЯ УРЯД ВИКОНУВАТИ СВОЇ Ж ЗОБОВ’ЯЗАННЯ?


Вихідним чинником необхідності коригування Бюджету була оцінка індексу інфляції. І я думаю, що закладений на сьогодні показник – 15,9% – є заниженим. Це означає, що на кінець року ми можемо отримати більш високий індекс інфляції, але при цьому можемо отримати і більш динамічне зростання ВВП. А це означає, що наповнювати Бюджет буде простіше.

Уряду вигідніше занижувати темпи інфляції, аби потім за рахунок так званого інфляційного податку завищити номінальне ВВП. Ми бачимо, що уряд намагається симетрично збільшувати як видатки зростання, так і видатки розвитку.

Я б позитивно поставився до проекту, бо уряд звернув увагу на фінансування таких галузей економіки, як суднобудування, авіа- та космічне будування, вугільна промисловість.

Але, як на мене, не приділено належної уваги ЖКГ.

Та найголовніше – чи буде уряд готовий і спроможний виконувати оці фінансування зобов’язання. І чи будуть видатки реально збалансовані з доходами, як запропоновано документом. Чи будуть реально збільшені видатки для розвитку, чи знову буде зроблено акцент на соціальних видатках.

Опитувала Маша Міщенко

постiйна адреса статтi:
http://www....260754.html
Дата 2008-07-10 12:53:36 Переглядів 4671

Загальноукраїнські новини

Коментувати

Залогіньтесь будь-ласка!