На головну

З такого Берії сміявся б навіть начрайміліції

Давно це діялось, десь наприкінці минулого тисячоліття. Хоча нічого такого особливого й не діялось, просто бесіда була в кабінеті начальника коломийських внутрішніх органів, з якими в мене була взаємовигідна і, можна сказати з натяжкою, творча співпраця. Властиво, не бесіда, а промова на високих тонах одностороннього характеру. Тобто начальник люто кричав, не даючи мені й слова мовити на власний захист:
- Ви український націоналіст! До мене давно доходили чутки про це! Вважайте, що співпраці між нами більше нема, ви нам такі не потрібні!
По правді мовлячи, якби я й міг вставити якесь слово в його бурхливий потік звинувачень у націоналізмі, то не скористався б моментом. Просто я опинився в становищі вродливої дами, якій і підтакувати на компліменти не годиться, і заперечувати неохота. Ну що можна було відповісти цьому дрімучому совєцькому тупакові кучмівського розливу?! Що незалежна Україна ось-ось перше десятиліття святкуватиме? Чи що бути націоналістом, сиріч патріотом, - священний обов’язок кожного громадянина?..
Вдруге історія повторилася зовсім недавно і, як їй належить, у вигляді фарсу. Міська газета “Коломийський вісник”, вважаючи, мабуть, що оспівала вже всіх без винятку героїв національно-визвольних змагань, взялася розробляти патріотичну тематику як справжній новатор. Маю на оці опус газети під блюзнірською назвою “Київський історик закликає реабілітувати Берію”. В якому редакція доводить до відома спантеличеного читача, що Лаврентій Берія не хто інший, як… полум’яний український націоналіст. Аякже, він, Берія, і в особисту охорону приймав тільки уродженців Західної України, і главу уніатів Йосипа Сліпого звільнив з концтабору, і навіть – свят-свят! – пропонував поробити незламних бандерівців незламними чекістами. Одне слово, завзятий борець за українські національні інтереси з цього Берії. Очевидно, ще змалку начитався Шевченкового “Кобзаря”, особливо поему “Кавказ”, і так проникся антимосковським духом, що вирішив за всяку ціну зруйнувати нову, вже сталінську, імперію зсередини.
Якщо ж серйозно – а справа надто серйозна, щоб переводити такі речі на жарти, - то стаття “Київський історик закликає реабілітувати Берію” в “Коломийському віснику” – це глум над пам’яттю справжніх патріотів. Не є виправданням для редакції той факт, що стаття авторства Костя Бондаренка передрукована з іншого видання, що про Берію як про українського націоналіста писали журнал “Профіль” і газета “Кієвскій тєлєґраф”. Хто цікавиться, той знає сили, які стоять і за Бондаренком, і за “Профілєм” вкупі з “Кієвскім тєлєґрафом”.
Тому я беру на себе сміливість спитати від імені мільйонів, яких цей нелюд, цей сталінський опричник Берія згноїв у таборах: вам що, пане редакторе Дем’янів, уже геть у голові замакітрилося?! Ви б іще документальний фільм про Берію, показаний телеканалом “Інтер”, переповіли читачам, там “великого мінґрела” також подають у такому світлі, що хоч до рани прикладай його. А тоді Гітлера взялися б обілювати. Цей теж, кажуть, задумувався над долею неньки нашої України…
Дата 2008-09-24 09:39:42 Переглядів 3560

Місцеві новини

Коментувати

Залогіньтесь будь-ласка!